- фразеологічність
- —————————————————————————————фразеологі́чністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
фразеологічність — ності, ж. Властивість за знач. фразеологічний 2) … Український тлумачний словник
фразеологія — ї, ж. 1) Сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові. || Сукупність прийомів словесного вираження, властивих певному періодові якоїсь мови, якійсь особі і т. ін. 2) Розділ мовознавства, що… … Український тлумачний словник
єдність — 1 іменник жіночого роду тісний зв язок, згуртованість, цілісність, неподільність; поєднання в одному цілому, нерозривність зв язку; схожість, цілковита подібність; спільність чого небудь, зосередженість чогось в одному місці єдність 2 іменник… … Орфографічний словник української мови
єдність — ності, ж. 1) Тісний зв язок, згуртованість, цілісність, неподільність. 2) Поєднання в одному цілому, нерозривність зв язку. •• Фразеологі/чна є/дність стійке сполучення слів, що виступає в мові як єдиний неподільний на складові частини вислів. 3) … Український тлумачний словник
Украинский язык — У этого термина существуют и другие значения, см. Украинский язык (значения). Украинский язык Самоназвание: Українська мова Страны … Википедия
Синёв, Виктор Николаевич — Синёв Виктор Николаевич Дата рождения: 14 марта 1940(1940 03 14) (72 года) Место рождения: Киев, СССР Страна … Википедия
высоко — (3): Коли соколъ въ мытехъ бываетъ, высоко птицъ възбиваетъ; не дастъ гнѣзда своего въ обиду. 27. Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! высоко сѣдиши на своемъ златокованнѣмъ столѣ, подперъ горы Угорскыи своими желѣзными плъки... 30. А ты, буи Романе, и… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
антонімія — ї, ж. Протилежність слів, морфем, фразеологічних одиниць і т. ін. за значенням … Український тлумачний словник
синонімія — ї, ж. Подібність слів, морфем, фразеологічних одиниць і т. ін. за значенням за відмінності їхньої звукової форми … Український тлумачний словник
сполучення — я, с. 1) Дія за знач. сполучити, сполучати і сполучитися, сполучатися. 2) Зв язок між віддаленими пунктами за допомогою яких небудь засобів пересування; можливість зв язку з ким , чим небудь. Паралельне сполучення. 3) рідко. Те саме, що … Український тлумачний словник